Дорога університетська родино! Шановні колеги і студенти!
Від щирого серця вітаю вас зі світлим, величним і таким близьким для кожного з нас святом – Різдвом Христовим та з прийдешнім Новим роком.
Різдво Христове – це глибоке й тепле свято, яке живе в нашій душі з дитинства, яке об’єднує українські родини, наповнює домівки світлом, теплом і тихою радістю. Різдво Христове – це пам’ять про рід, про коріння, про традиції, які підтримують нас навіть у найважчі часи. Це – світло різдвяної зірки, що збирає родину разом, це – тиша Святвечора, щира молитва й відчуття Божої присутності поруч. Народження Христа нагадує нам про найбільшу цінність – любов до ближнього, про силу милосердя, віру й надію, які допомагають вистояти навіть тоді, коли здається, що темряви надто багато.
Для українських родин Різдво завжди було символом єдності, дому й тепла. Нині ці відчуття особливо цінні, бо ми святкуємо в умовах війни. Ми маємо можливість жити, працювати, навчати та навчатися лише завдяки тим, хто боронить нашу країну. Серед них – наші колеги, працівники й студенти університету.
З глибоким болем і водночас великою вдячністю сьогодні думаємо про тих, хто цього Різдва не може бути вдома, не може обійняти рідних, почути коляду у своїй оселі. Ви – наші герої. Ми щиро пишаємося вами, молимося за вас і з нетерпінням чекаємо на ваше повернення до мирного життя, до ваших родин і до нашої університетської спільноти.
Я щиро дякую всім членам університетської родини, для кого допомога нашим захисникам стала справою особистої відповідальності. Дякую волонтерам, які допомагають військовим та їхнім родинам, підтримують внутрішньо переміщених осіб, навчають тактичної та домедичної допомоги, працівникам клінічних кафедр університету, які рятують життя наших захисників, працюють задля їх фізичного й ментального відновлення. Окрема подяка кожному, хто відгукувався на заклики адміністрації про фінансову підтримку наших воїнів і робив свій внесок у спільну справу. У цій великій війні немає дрібних справ. Кожен ваш крок важливий і кожен з вас – частинка оборони України.
Незважаючи на війну, втому й численні випробування, наш університет гідно прожив минулий рік. Ми вистояли, не зупинилися й продовжували працювати. Завдяки вашій відданості, професіоналізму та взаємній підтримці ми досягли важливих результатів в освітній та науковій діяльності, зберегли якість навчання, розвивали науку й залишалися осередком знань, відповідальності та людяності. Попри складні фінансові виклики для країни, університет зумів зберегти фінансову стабільність, відповідально виконати всі зобов’язання й забезпечити безперервну роботу та розвиток закладу. Це наш спільний здобуток, і я щиро дякую кожному з вас.
Дорогі друзі! Я щиро бажаю всім міцного здоров’я, душевного тепла, витримки та світлої віри в Новому році. Сподіваюся, що він стане роком миру для України, роком повернення наших захисників додому, роком розвитку й добрих змін для нашого університету та кожної родини.
У різдвяні дні з особливою надією звертаємося до Бога, просячи Його захисту й опіки для наших захисників. У молитві просимо для них сили, мужності й Божої підтримки, дякуємо за їхню відвагу та самопожертву в обороні рідної землі. Ми щиро віримо в перемогу України й у те, що наша спільна мрія про мирне, вільне та щасливе життя обов’язково здійсниться – для нас і для наших дітей.
Нехай світло Різдва Христового огорне кожного з нас теплом, подарує душевний спокій, гармонію й тиху впевненість у завтрашньому дні! Нехай у наших оселях живуть любов і злагода, а у серцях міцніє надія, що веде вперед!
Христос рождається! Славімо його!
Слава Україні! Героям слава!
В.о. ректора ТНМУ,
професор Михайло КОРДА